Життєвої осені кроки

Є  країна  казкова  -  Дитинством  зоветься,
Ми  уже  не  потрапим  до  неї  ніколи,
Та  хіба  що  думками.Чи  в  сні  озоветься
Безтурботного  часу  луна  або  спогад.

Велитенськими  були  дуби  та  ялини,
І  черешні  смачнющі  в  саду  у  сусіда.
Як  же  іноді  хочеться  хоч  на  хвилину
Заглянути  туди  і  босоніж  побігать.

Та  ніколи  цьому  вже,  на  жаль  не  бувати,
Не  вернути  назад  ті  далекії  роки,
Нині  там  веселяться  малі  онучата,
Ми  -  життєвої  осені  чуємо  кроки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677743
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.07.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський