Якщо сказав: "Люблю!"
Люби її, неначе це в востаннє…
Ти обіймай її, даруй їй квіти
Бо вислів: "Я люблю тебе ",
На вітер не кидають...
Радій із нею та сумуй водночас.
Діли із нею радість і печаль.
Якщо колись дасть ляпаса тобі
Чи просто скаже, щось образливе.
Ти як мужик,
стій вперто та незламно!
Якщо ударить в ліво,
То ти підстав і право.
Й в біду її не дай ніколи
Любов _ не матеріальна річ
Її не купиш, не за гроші,
Не за похід до ресторану
Чи примітивно дорогі ті подарунки..
Ти просто підійди та обійми.
Згадай любов, як був малим –
Шкільну любов
Й дарунки ті, які ти так дарив
Портрети, іграшки, листівки
Які були так щиро та з любов'ю
Або як просто, був малим
Ти сильно обіймав її як міг
Що міг її ти навіть задушити
Якщо сказав: "Люблю! "
То будь ласкавий – Люби
Тримай цю клятву, ти до смерті!
Душа не іграшка
І ран не залишай!
© 07 листопада 2015
© Попов Євгеній
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677723
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.07.2016
автор: Попов Євгеній