Рушник

Прибрала  мама    образ  рушником,
Який    ночами  часто    вишивала    -
І  всіх  зігріла    нас  своїм  теплом  ,
І  єдності  усім  нам  побажала.
В  тім  рушничку    і  радість  ,і  надія,
Переплелося  в  нім  усе  життя.
Є  в  нім    і  біль  ,  і  чиста  мрія,
І  трепетні  людськії  почуття.
Коли  навчання    в  школі  закінчила,
То  пов'язала    мама  рушником:
"Іди  ,дитино,  далі  й  будь  щаслива,
До  всіх  людей    іди  з  добром!
І  рушничок    оцей  хай  допоможе
Дорогою  життєвою  іти  ,
Цей  скарб    душі  людської    зможе
Тебе  духовно  піднести!"
Коли  вінчання  вже  прийшла  пора,
Під  ноги  рушничок  нам    постелили  ,
Щоби  кохалась  пара  молода,
Щоб  долі  наші    ся  з'єднали.
І  рушничок  у    всякую  пору
Нагадує  про  щастя    і  любов  ,
У  свята  потішає  дітвору,
З  ним  оживає    все    немов.
Й  коли  людськая    свічка  вже  погасне,
Він  супроводжуватиме  в  дорогу,
В  те  невідоме  і  в  те  вічне  ,
Жаль  виразить  і  чиюсь  тугу.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677623
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 12.07.2016
автор: Haluna2