Солона вода загоює швидше рани -
Ті, що хронічні і ті, що з"являться потім.
Проблеми й образи іще непромовлені нами
Стають невагомі, як тільки сідаєш у потяг.
Як тільки відчуєш, що зараз тобі на Південь,
Бо інших бажань немає. Таксі. Валізи.
І як не крути - інакше уже не вийде,
Бо ти врешті-решт не з кремнію, не з заліза.
Бо ти загубила себе у дорозі до себе,
Не співпадають пазли - немає деталі.
Подихати вічним морем - не просто потреба,
Бо з ним ти тамуєш подих, щоб дихати далі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677595
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.07.2016
автор: Анна Кириленко