Роберт Сервіс «Іржавий цвях»
(переклад Володимира Туленка)
Мені в долоню впився цвях,
Так боляче! Вода в очах.
Страждав, та лише думка та
Не відпускала: про Христа,
Були ще й цвяхи у ногах,
Що прибивали, який жах!
Здавалося, що до христа
Прибитим був там я,
Сичить огидливо юрба,
Приємна смерть моя.
Кров ллється з рук, дзюркоче з ніг,
Прямісінько в пісок,
О, божевільна лють віків,
Ненависть ще страшніш!
Всі муки тих єретиків
Законні. Це важніш.
Як ми нащадки древніх рас,
Цей гріх лежить на нас.
Не бузувіри завісно, ні!
Не страчуємо на вогні.
Всього лиш тисяча віків,
Ми майже без гріхів.
Я руку зранив усього,
Та зрозум ів: В житті
Став чути біль його Того,
Хто вмер там, на хресті!
___ *** ___
A RUSTY NAIL by Robert William Service
I ran a nail into my hand,
The wound was hard to heal;
So bitter was the pain to stand
I thought how it would feel,
To have spikes thrust through hands and feet,
Impaled by hammer beat.
Then hoisted on a cross of oak
Against the sullen sky,
With all about the jeering follk
Who joyed to see me die;
Die hardly in insensate heat,
With bleeding hands and feet.
Yet was it not that day of Fate,
Of cruelty insane,
Climaxing centuries of hate
That woke our souls to pain!
And are we not the living seed
Of those who did the deed!
Of course, with thankful heart I know
We are not fiends as then;
And in a thousand years or so
We may be gentle men.
But it has cost a poisoned hand,
And pain beyond a cry,
To make me strangely understand
A Cross against the sky.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677415
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 11.07.2016
автор: Володимир Туленко