Не забудьте брати не забудьте,
Як жили по-сусідськи діди.
Вас і нас було в пута закуто…
Зіштовхнули нас хитрі жи.и.
Вороги ж бо одні … і віками
Хай навчить нас відлуння бліде.
Ми ж ходили одними шляхами,
Невже юда нас знов розведе.
Син єврея…в миру Джуга Швілі,
Його брат, що Рокфеллєра внук.
У століттях круки зголоднілі,
Архітектори війн і розрух.
Так служили шуцмани фашистам,
За село в нас палили по п’ять.
І лизали ботинки нацистам,
Дзвони досі в скорботі дзвенять.
Закерзоння ж було ще і «Вісла»…
В моїм краї мовчить озерце.
Стугонять в виску дати і числа.
Досі гірко забути про все.
Врешті решт нам пора зрозуміти
Щоб позбутись чужинських турбот.
Не бажають добра пройдисвіти,
Патріотом не був Скаріот.
Репетують про правду уроди,
Все шукають смітинку в очах.
Та близькі ж надто наші народи,
Однакові могилки в хрестах.
Нехай згинуть діяння бісові…
Саме зараз, коли ми на дні.
Ворогам це на руку братове...
Сниться злагода в страшному сні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677385
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Дід Миколай