Давно перо до рук не бралось...
Все путалось і не вдавалось
Впіймати мить й покинуть тишу,
Її, надіюсь, позалишу...
І відірву її від себе...
Мабуть, пора! Вже точно треба
Від цих тенет кудись втекти,
Спаливши пройдені мости...
Спаливши все, що досі тліє,
Й тебе, моя наївна мріє,
Щоб не наврочити біду,
У цей вогонь я покладу...
-----------------------------------------
13.12.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677361
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Helge Faust