fire arrow

Політ  над  тьмою  змушує  боятись;
Тим  паче,  в  неї  часто  є  удача.
Ти  робиш  все,  чекаючи  розплати,
І  раптом  -  смуток,  розпач  і  невдача.

На  темних  коней  ставлять  лиш  щасливці,
Які  темніших  іноді  збивають,
А  білих  -  надто  рідко,  навіть  принців.
І  все  ж  є  гострота  зі  смаком  чаю.

Керманичі  пітьмі  кидали  виклик,
Та  іноді  живими  не  вертались.
За  воїнів  тоді  було  аж  прикро,
Бо  всі  не  розуміли  -  як  це  сталось?

Звичайні  стріли  пробивали  тіло,
А  вогняні  ще  й  пробивали  душу  -
Такі  закони.  І  що  тільки  гріло,
То  перемога  слабких,  але  мужніх.

А  потім  -  Vae  Victis.  Лиця  зблякли.
Колись  казав  один  із  поводирів:
"Які  б  у  тебе  не  були  вояки  -
Без  полководця  спочивай  із  миром."

11.07.16

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677300
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 11.07.2016
автор: Systematic Age