Віче.
29 листопада… Увечері біля стели Незалежності як завжди гуртувалася та танцювала молодь. Під північ, близько одинадцятої, вийшла Руслана і сказала, що має дві новини. Силового розгону Майдану не буде. По-перше - так сказав генпрокурор, по-друге - це підтвердив Президент. Ура.
Майже опівночі я сів в метро, в якому потім все частіше, під приводом нашкодити майданівцям, хтось провладний виявляв «бімби», і добрався до своїх Нивок. Що сталося тої ночі, всім відомо. Спав я дедалі гірше, тому включивши вранці портативного «тєліка», прозрів. Розбиті голови журналістів, молодих людей, беззахисних студентів, підступність влади. Вона не шуткувала. Це був вже навіть не 2004 рік. Хода і Віче були призначені на 1 грудня. Хоча було ще й 30 листопада, зразу ж наступного дня. Чому? Але 1 грудня народ піднявся. Я йшов разом з моїм товаришем по Майдану Миколою і ніс плакат «Нам не потрібна кривава ялинка» серед обуреної сотнітисячної маси людей. Україна нарешті прокинулась і повстала. Вся. По проспекту Шевченка від університету та пам’ятника Шевченкові вниз до Бессарабки йшли колони вільних людей. Скрізь линуло : «Слава Україні! Слава нації!», люди несли плакати, прапори, відчайдухи побігли на Інститутську. Почалося. Відповідь режиму не забарилась. Підійшовши до Майдану ми почули звуки вибухів. То хлопці вже «тролили» омоновців біля президентського палацу. Ми подались туди. По Інститутській в дворах за залізними парканами ховалися загони «беркуту» та міліції, готові рвати народ на шматки. Та нас було надто багато для них. Люди ладні були голими руками йти проти тієї свори. Нинішній президент виліз тоді на трактора, завадив хлопцям. Пацифіст. Краще б не ліз… Пустили сльозогінний, кидали світло-шумові, хтось побіг з розбитою головою. Хлопці наїжачилися, дістали шарфи, «велосипедки», балаклави, ламали бруківку. У ряди «мєнтів» полетіли каміння… Мирний Майдан закінчився. Розпочалась Революція Гідності...
Слава нації !
З початку грудня і до середини січня тривало майже мирне протистояння народу і влади, яка всілякими хитрощами і підступними методами намагалась утримати ситуацію на свою користь. Серед народу панувало піднесення, всі сподівались, що буде так, як в майже далекому-близькому 2004 році, що ось-ось влада відступить.
Але у середині січня перелякані Майданом депутати прийняли пакетом закони про різні заборони, з яких найбільш безглуздими були : заборона збиратися більше п’яти людей, їхати «колонами» більш п’яти машин, носити шоломи та одяг «мілітарі» та інша маячня, так звані «закони «16 січня» :
(https://uk.wikipedia.org/wiki/Диктаторські_закони_16_січня)
Нагадаю і про людей, які то всьо приймали :
http://uainfo.org/blognews/262700-povniy-spisok-deputatv-scho-golosuvali-za-diktatorsk-zakoni.html
Фактично було введено поліцейський режим. Народу стало смішно і в знак протесту люди вийшли на Майдан у каструлях та чайниках на голові. Московська дурна преса вибухнула черговою тупою брехнею, що люди на Майдані дуріють і сходять з глузду. Цього разу від чаю, в який щось підсипають. Звичайно, з подачі «госдєпа», як всі про те чули ще на «помаранчевій», коли Майдан їв «наколоті апельсини»…Занавіс…
Може, хто пам’ятає, як з цього приводу дотепний чолов'яга з Хмельницького, здається, написав заяву до райвідділку щодо виділення йому патруля для поїздки з друзями в сауну. Типу, ми з друзями збираємося в сауну на п'яти машинах, із сім'ями, тобто більш як п'ять чоловік. Отже, буде колона автівок та й людей буде значна кількість, тому просимо виділити нам міліцейський кортеж «…для супроводження нашого кортежу в сауну...». Не знаю, що було далі, - щось там «мєнти» розглядали, але наш народ найдотепніший у світі. Як у Степана Руданського, - пам’ятаєте, «Запорожці у сенаті» : «…гримнули по разу і поїхали чекати другого указу»? Я люблю цих людей. Як приклад дотепності і здорового українського гумору, викладаю ще й ось це ЗАПРОШЕННЯ, яке роздавали активісти Майдану та просто добрі люди :
* * * * * * *
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677295
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.07.2016
автор: kriwoy