І розкриватися і квітнути, ось так.
Ти обійми, затисни до нестями:
Це щоб полин не виріс поміж нами
І поцілуй, щоб розігнати страх.
Чи тягнеться хвилина, чи біжить?
Коли волосся пахне чередою
Й туман вечірній сходить над водою
Чи тягнеться, чи пролітає мить?
Й не хочеться уже нікому зла.
Навіщо зло, коли так мало жити?
Ти розіпни мене, отут, у житі.
Туман вечірній очі застила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677191
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.07.2016
автор: NNNP