Тонув в тобі , захлинався тобою,
І обманом себе годував .
Не проходили мої тривоги ,
В інших завжди тебе шукав.
Страх завжди був зі мною ,
Окуляри надії вдягав ,
На якій звернути дорозі,
Щоб позбутись болючих цих ран ?
Де знайти спасіння і силу ,
А у холоді жменю тепла ?
Як дивитись у очі єдиній ,
Якщо твої покрила пітьма ?
Як не з'їхати з глузду нині ,
І тримати себе у руках ?
Дуже швидко мій світ збожеволів ,
Параноя в ньому і страх .
Після того як в коханні зізнався ,
Ти одна єдина в думках .
Як же так закохався ,
І забув що кохання не гра ?
Так руйнується мій світ поступову,
Душа тліє тільки вже не горить ,
Був вдихнув ковток надії ,
Жаль один раз , більше не встиг .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=677027
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: moon_in_the_dark