Помовчи... говорити нічого не треба,
Зупинись.... не спіши, бо наш час.
Подивися як густо засіялись зорі на небі,
Ціла ніч,все,що буде сьогодні для нас.
Не спіши.... дай у очі твої подивитись,
Дай до вуст доторкнутись, й сп'яніти немов від вина.
Не спіши... дай нектару п'янкого напитись,
Я нікуди не піду, сьогодні я тільки твоя....
Обійми, ніжно, сильно, і так ніби вперше,
Пригорни, щоби душі злилися в одне.
І послухай, як шалено вже б'ється серце,
Наша казка ніколи для нас не мине.
Дай вдихнути тебе, ніби жадно ковтаю повітр'я,
Дай відчути тебе, як на смак відчуваю усе.
Дай горіти бажанням, палким, і нестримним,
Дай хотіти сильніше, кожну секунду тебе.
І в сплетінні двох душі, ми піднімемось високо в небо,
Я п'янкими вустами питиму жадно нектар.
Я сьогодні твоя, я сьогодні з тобою й для тебе.
І назавжди у пам'яті лишиться наша весна...
НАДІЯ КИШЕНЯ 09.07.2016.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.07.2016
автор: КОЛЮЧКА