Зустрів нас радо Кроповницький-град,
Розмореним червневим надвечір’ям,
Альтанками, де п’явся виноград,
Лапато прикриваючи подвір’я,
Гостинністю іскристою в очах,
А ще – простим і безумовним щастям,
Яка - у незатьмарених речах,
Що кожну днину непримітно красять.
Його проспекти, площі і театр
Під сонцем умлівали до безлюддя,
Будинки, випинаючи фасад,
Погордливо хвалилися погруддям.
З лінивою неспішністю Інгул
Поважно озирався наусе́біч,
Новобудови близились впритул,
Підкреслюючи власну юну велич.
У пам’яті лишились відчуття,
Які теплом вливалися без міри,
В розмовах дружніх юності літа
Під спогади вповзали попід шкіру.
І ми забули – скільки нам всім літ
Помі́ж смішинок щирих яснооких.
О,Кропивницький, твій палкий привіт,
Згадається не раз іще крізь ро́ки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676807
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.07.2016
автор: Оксана Дністран