Ой, на Івана, ой на Купала… (2)

http://surprisse.com/muscards/view/2015/07/07/7do8e48o0aa7ae4uedamhe071nh03edl.php

http://www.playcast.ru/view/6012980/cadba813ea833376772729ce28ff106536a5e715pl
Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Причарувала,  а  не  спитала:
Чи  любить  він  мене  чи  може  ні?
Чар  -зіллям  я  його  напувала,
"Коханий  мій,  серце  віддай  мені".

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Весілля  й  справді,  я  з  ним  зіграла,
А  потім  все,    спився  мій  коханий...
Інша  не  спала,  його  украла,
"Ой,  вернися  додому    Іване!"

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Не  вернувся  до  мене  коханий,
Хоч  я  його  любила  й  чекала,
Заріс  і  город  наш    реп"яхами,
Я  сама  ,  русалонькою  стала.

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

Лоскочу  чоловіків,  женихів,
Затягую  їх  в  свої  тенета,
Збираю  я  душі,  повні  гріхів
І  чужі  серця,  така  прикмета.

Ой,  на  Івана,  ой  на  Купала
У  ліс  ходила,  траву  збирала,
Із  неї,  чар-зілля  готувала,
Кого  любила,  причарувала.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676649
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.07.2016
автор: Макієвська Наталія Є.