Неможна примусити людину чогось хотіти…
Так жаль, коли бажання не співпадають.
І наче б здійнятись, кудись відлетіти…
Та спогади теплі ще поки тримають.
Замучене серце, заплакані очі.
Сльозами вмиватись вже стало так звично.
Чому ти не хочеш? Чому ти не хочеш?
Прилинь, бо ж душа моя так тебе кличе.
Щ́о в мені ціле лишилось до нині?
Скільки ще буде обману і горя?
В твоїх же обіймах повільно я гину.
На твоїх очах знов ламається доля.
Лариса
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676226
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Лариса Сорокіна