Несподівано в ніч у квітневу
Непривітним холодним дощем
Завітала некликано осінь
На сумливе подвір"я моє.
Може ти заблудилася, осене,
Й мимохідь забрела
У моє безсоння?
То заходь...
Посумуємо вдвох, помовчім.
Так ні, ти не хочеш. Плачеш...
Рюмсаєш скривджено
Ливним дощем. Співчуваю.
Як і я - ти самотня...
Нарікаєш на свою самоту -
Мені й дорікнути ж немає кому.
Вже йдеш? Постривай!
Перебудь хоч хвилинку,
Потіш... хай і скиглем-дощем.
Вдалині стихають поволі кроки твої.
Звісно, нині ж весна.
А ти навіть не осінь -
Лиш далекий відгук її.
Ось і пташечка рання
Співом бадьорим своїм
Розбуркує ранок весняний.
19.04.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676179
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.07.2016
автор: Красуля