Відпусти…

Відпустивши  все  звичайне,  буденне,  
Земне  і  "потрібне"  в  лапках.
Переборюєш  набридливий  страх,
Який  не  дає  покинути  життя  злиденне.

Скину  кайдани  стереотипів  іржавих,
Старих,  і  життя  найде  новий  круг.
Хоча  у  ньому  багато  чорно-білих  смуг,
Та  там  знайду  чимало  історій  цікавих.

Поринаєш  у  нові,  небачені  світи,
Краї.  хочеться  бігти  галопом.
Обійду  світ  бодай  автостопом,
А  як  ні,  то  по  автостраді  буду  пішки  іти.

Буду  іти  довго,  далеко  відкриваючи  землі,
Горизонти.  Я  зупинятись  не  буду.
І  скільки  б  не  лили  чорного  бруду.
Життя  мчить  повз  мене,  мов  ці  автомобілі.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676165
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.07.2016
автор: ПівНіч