Ділюсь шматочками тепла…

Дякую    Шостацькій  Людмилі  за  ідею:

http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675854


[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=dYaVnC_cpDM  
[/youtube]
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=I3_uLk1K-MU  
[/youtube]


Торкнулось  сонце  небокраю,
Спахнули  хмари  від  жаху.
І  потонули,  ніби  зграя,
В  вогні,  що  стріли  на  шляху.

Міняє  колір  вранці  небо,
Світліші  фарби  раз  -  у-  раз.
Чи  бачив  з  вас  колись  хто-небудь,
Яке  є  небо  в  мить  прикрас?

Ранкова  тиша,  прохолода.
Десь  птах  злетить  з  свого  гнізда.
І  бачить    все  це  -  насолода.
Не  всім  побачить  випада.

Так  пахне  свіжість  спозаранку:
Любисток,  м"ята  і  чебрець.
Розносить  вітер  валер"янку,
Хороші  ліки  для  сердець.

Туман    окутав  зранку  річку.
На  травах  світиться  роса.
І  сонце  п"є  з    трави  водичку...
Хіба  не  є  оце  краса?

Тут  є  усе,  що  зцілить  душу.
Збираю  сонця  промінці.
Дарую  їх  великодушно...
Беріть,  вони  в  моїй  руці.

Нехай  вам  стане  тепло,  гарно.
Ділюсь  шматочками  тепла.
Нехай  життя  буде  безхмарним
Від  життєдайного  стебла...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=676003
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.07.2016
автор: Н-А-Д-І-Я