Ніхто так не кохав

В  моїй  душі  –  гроза,
Бездонне  плаче  море,
Цілунки  на  вустах,  
знов  маками  горять.
Невинності  сльоза
Солодить  спраглі  губи,
А  в  голові  думки  
до  тебе  все  летять.

Ми  віддались  коханню
І  лебедями  стали,
Злилися  наші  душі,
Не  поділить  навпіл.
В  липневу  ніч  до  ранку
Зірками  догоряли,
І  вітром  повернулись
Назад  до  власних  тіл.

Ніхто  так  не  тривожив  
Струну  душі  тендітно,
Ніхто  так  не  кохав  мене,
Як  місяць  ніч  ясну.
Прийшло  кохання  тихо
І  зовсім  непомітно,
Пробуджуючи  в  серці  
моїм  п’янку  Весну.
04.07.2016  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675954
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.07.2016
автор: Юлія Мрійна