по дну свідомості стікають сни,
з ними уривки фраз, картин каскади —
посеред марень сплутались вони.
собаки завивають серенади.
і байдуже, що ніч така чудна,
і Місяць обіймає непомітно.
посеред звивин хмарка десь одна
кружляє дуже тихо й самоцвітно.
і йде дощем, і плаче громом гучно,
і рве думки й уяву на шматки,
і просить так приємно й милозвучно:
поспи.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675592
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 02.07.2016
автор: codyein