Депресія стискає міцно шию,
а серце крають гострі пазурі.
На жаль я лицемірити не вмію –
частіше б посміхався у журі…
Не знаю, що це діється із часом,
він зупинився, в мороці повис…
Пегас мій не злітає над Парнасом
і затупився завжди гострий спис.
Моя макітра варить через силу
і Муза геть тихенько побрела,
та де б мене із нею не носило,
все ж хочеться гайнути до села…
Спущусь на кухню, сяду біля столу,
дістану з шафи пляшку коньяку,
наповню келих і лунає соло
в запаленім зажурою мирку…
19.06.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675449
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.07.2016
автор: Олександр Мачула