У всіх тепер ноутбукі,
Компютери телефони,
Андроїди , планшети
Шей якісь айфони.
Усі тепер прогресові,
Кожен усе чує
До сусіда за паркан,
Йто телефонує.
Та шо тамка за паркан,
У другу кімнату,
Синок дзвони по айфону
Ходіт сюди тату.
Тепер дітвах
Говорити ледве шо уміє,
А на тому телефоні
Вже сі розуміє.
Навіть тота стара баба,
Шо має три кляси,
Сидить в скайпі цілий день,
З другов точи ляси.
Колись діти від книжок
В двоє сі згинали,
Тепер внеї ноутбук
Їй всьо по цимбалах.
А про твори й перекази
Нема шо казати,
Бо шо тепер з інтернету
Їм ото скачати.
Але шо ми про дітей,
Будем говорити,
Ґазди пита в інтернету
Коли йти косити.
Колись їсти вна варила
По старих рецептах,
Тепер чита в інтернеті
Шо там саже Ектор.
Навіть секс по інтернеті
Тепер мож купити
Правда я не уявляю,
Як се мож робити.
Колись дітий буські несли,
В капусті шукали,
Скоро спита інтернет:
"Дочку замовляли."
Колись жінки у грідках
Днами пропадали,
Шось сапали , шось пололи,
Чи жука збирали.
Тепер в інтернеті
Шось там прочитає,
Побрискає тим по грєдці,
Бурєн пропадає.
А вна знову у контах
З кимось шось торкоче,
А з за компа устає,
Коли піци схоче.
Поміч є той інтернет,
Для дітей , для мами,
Ше коби він нас навчив,
Робити руками.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675300
Рубрика: Гумореска
дата надходження 30.06.2016
автор: Іван Мотрюк