В ТОЙ ЧАС, КОЛИ ЗАГИНУВ "МІФ"

Одні  тікають  від  війни
Десь  за  кордон,  на  заробітки.
Живуть  без  почуття  вини,
Страшних  подій  далекі  свідки.

А  інші  залишають  все,  
Достаток,  славу,  визнання.
Любов  на  крилах  їх  несе  –  
Сини  народу  їх  звання!

Ідуть  свідомо  на  війну
Найкращі  з  кращих,  патріоти!
Найвищу  платять  там  ціну,
Бо  смерть  не  розбирає,  -  хто  ти?

Водій,  айтішник  чи  співак,  
Що  в  опері  співав  в  Парижі,
Василь  славетний  був  козак
І  мав  талант  навдивовижу.

Він  не  ховався,  не  тікав,  
А  повернувся  в  Україну,
Щоб  захистити,  бо  кохав
Її  єдину  –  Батьківщину.

Слова  із  Гімну  не  пусті,    
Для  нього  це  життєве  кредо
Він  був  Людиною  в  житті,
А  на  війні«Міф»  було  псевдо.

Він  душу  й  тіло  положив,
Земля  вкраїнська  кров  ввібрала,
Заради  неї  вмер  і  жив,
Герою  вічна  пам'ять  й  слава!

“Міф»  буде  жити  у  серцях,
А  голос  кликати  до  бою.
Душа  у  шрамах  і  рубцях,
Душа  обпалена  війною…
                               ***
В  той  час,  коли  загинув  «Міф»,
На  фестивалі  джазу  в  Львові,
Еліта  довбана,  на  гріх,
Гульбу  влаштовує  на  крові….

На  Донбасі  29  червня  в  районі  Луганського  загинув  славетний  український  оперний  співак  Василь  Сліпак,  який  служив  у  ДУК  "Правий  сектор".  Він  вже  20  рорків  проживав  в  Парижі  і  19  років  співав  в  Парижській  опері…  Вічна  пам'ять  герою!  На  жаль  в  цій  війні  Україна  втрачає  найкращих,  справжню  еліту.  А  ця  «довбана  еліта»  і  далі  буде  піаритися  і  пудрити  нам  мізки.
30.  06.  2016  р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675283
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.06.2016
автор: Мирослав Вересюк