Ще вчора по-іншому сходило сонце
Й "кохаю" по-іншому ти промовляв,
А вітер приніс жовтий лист на долонці,
Який ненароком на вишні зірвав.
І в душу чомусь сум гадюкою вкрався,
Такий же холодний й такий же слизький.
А ти так замріяно й ніжно всміхався,
Але не мені, вже чужий й ще близький.
Кого ти в думках своїх бачиш, не знаю.
Що сталося з нашим коханням, скажи?
Я в спогадах знову з безсонням блукаю,
Лишаючи там наших мрій міражі.
Та й ти серед ночі виходиш на ганок,
Безсоння украло й твої, любий, сни?
Знов зайде до хати насуплений ранок...
Й затихне далеке відлуння весни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=675025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.06.2016
автор: Радченко