Там у полі при дорозі,
Козак поленько орав.
Та й дівчину чорнобриву,
В чистім полі пострічав.
-Ой, дівчино чорнобрива,
Поможи в полі орати:
Я землю плужити буду,
А ти- коня поганяти.
-Ой, не піду я, козаче,
Твого коня поганяти,
Бо з панського я роду,
Не навчила мене мати.
Ой, не піду я, козаче,
Твого коня поганяти.
А приляжу під вербою,
В холодочку буду спати.
-Ой, покину я орати-
Сонце маківку пече,
Та й приляжу під вербою-
Бо дівчина ще втече.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: dashavsky