Літньовечорове

Ми  утрьох  сьогодні:
Місяць,  я  і  кіт,
Що  муркоче  тихо  
Стародавній  міт.
Місяця  кружельце
Дивиться  на  нас:
Чому  забарились
У  вечірній  час?
Хмари  подушками,
Ковдрою  трава,
Тиша  вечорами,
Спатоньки  пора.
Позіхає  рута,
Задрімав  полин,
А  коту  не  спиться,
Марить  небом  він.
Раптом  зам'яукав
Дивовижа-кіт:
У  очах  зелених
Місяця  відсвіт...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674737
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.06.2016
автор: Марія Демянюк