Трохи менше стало душі:
і в поведінці, і в дружбі, і навіть у повсякденних кроках.
Це легше, з одного боку...
З іншого, стільки поетів кричало: "Любити спіши!.."
Посіріли фантазії, вільний час і кохання,
серед побуту чарам місця нема,
і навіть тільки із снігом тепер асоціюється слово "зима",
а не з подарунками, теплим какао,
яке готувати вже нема жодного бажання.
Краще кави.
Обійми точно поменшали в огляді однієї бідної обмеженої точки зору,
стало менш просторо,
і рятує лишень розуміння, що щастя поблизу,
що все високе насправді
знизу,
і завжди можна знайти спосіб серед тотальної самотності та проблем
поговорити з рідним на одну із хвилюючих
тем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674723
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.06.2016
автор: Попіл Фенікса