Речі не ранять, лиш люди.
Місяць льється в твій світ,
через твоє вікно.
Срібним світлом Іуди,
мов лід.
Холодно...
Трепетно...
Запутались думки серед віт,
над дорогою в нікуди.
Самотньо й в середині боляче- темно
так просто терпіть-
складніше піти. Бачиш, мої сліди?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674665
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.06.2016
автор: Адам Буткевич