Коли це вже не кінець, а відсутність початку
Життя дублює втрати
І біль стає довічною печаттю
Нема для кого грати
Іржаві грати, символ подиху
Поки ти п'єш, засохлі ноти
І тижнями стаєш боротись
Проти невидимого ворога
Коли це влізає надмірно глибоко, в твоє ДНК
Розумієш, кохання трунок
Готуєш квіти для вінка
Смерті в подарунок
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674452
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.06.2016
автор: Марамі