Панно моя юна,
Юна і прекрасна,
Очі, повні болю
І доля нещасна.
Панно моя юна,
Богові покірна,
Ніколи не зрадиш,
Бо чиста і вірна.
Панно моя юна ,
Талантом розкішна...
За що твоя доля
Сумна і невтішна ?
За що твоє тіло
Ворог так плюндрує,
Красу твою - душу
Нище і руйнує ?
Скажи, милий Боже,
Що маєм робити,
Щоби край наш рідний
У Тобі міг жити .
Не шли, Боже, кари
На народ, не треба...
Пошли, Добрий, миру
З високого неба.
Не тавруй нас, Боже,
Вогнем пітьми- смерти,
Не дай злому права
З лиця землі стерти !
Ти дав, Творче, право
На світ народитись,
Поможи, благаєм,
З гріхів відродитись.
Ти воскреснеш, земле,
В променях барвистих,
Лиш поставим крапку
У гріхах нечистих...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674312
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.06.2016
автор: Надія Карплюк-Залєсова