Сонце Землі,
як червоне над чорним:
спалені очі мої.
Спраглою справою
очікувані
долі раїв у імлі.
Мріями живляться
зоряні зомбії,
маючи сім’ї свої.
Звідки у Космосі
свитки червонії
спалені Сонцем Землі?
Сонце прозорою
сильною зорею
живить у Землю тепло.
Ми ж у/є banaми
до світу скорені…
Світла наче й не було.
Ю.П.
2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674171
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.06.2016
автор: Посух