Ліричний відступ :[i] Іноді здається, що те як ти живеш нікого не хвилює, що можна мільйон раз помилятися, падати й забиватися і нікому немає до цього діла, та ми помиляємося, адже доки живі наші матері , доти їхні небайдужі серця болітимуть за нас.
Дитина -це дар , плід любові, ноша, винагорода... Та коли через 20 років з сім*ї йдеш не ти, а твій батько, замислюєшся яка ціна твоєму існуванню, і хто ти тепер ? [/i]
Стільки сліз пролила,
і ночей не доспала,
прости мені , я часто була неправа,
мамо , я знаю. що болю завдала,
і свідками усьому небеса.
Приспів:
Мамо я знаю, що серце у тебе болить,
з болем так важко й нестерпно на цім світі жить,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Мамо, я знаю, що доля , до тебе не зла,
Просто ти сильна, а в сильних вона непроста,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Чимало пережила,
Латана твоя душа,
Прости йому , один Господь лише суддя,
Мамо ти знаєш усьому є свій час,
Можливо той вогонь ще не погас
Приспів:
Мамо я знаю, що серце у тебе болить,
з болем так важко й нестерпно на цім світі жить,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
Мамо, я знаю, що доля , до тебе не зла,
Просто ти сильна, а в сильних вона непроста,
Хай зійде смуток, матусю, з обличчя твого,
Щасливою ж будь, ти варта цього!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674063
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.06.2016
автор: Божена Гетьманчук