Ти не бійся, що я прийшла до тебе.
То я з осінню випадково якось
По стежині у серце твоє забрела.
Ти не бійся, я піду,
Не лишивши у серці твоєму печалі
І гіркого, як полин, каяття.
Я піду чи дощем,
чи осіннім туманом,
А чи, може, з гусьми полечу...
І тобі обіцяю - віднині
Ту стежину забуду навіки,
Що у серце твоє випадково
Мене завела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674055
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Красуля