тихіше, мій коханий, криком не збуди
любові ніжної покірного натхнення.
ласкавий промінь у великої води -
то є мій погляд в наше спільне сьогодення.
я розмальовую навколо береги
палітрою веселки, пензлями із мрії,
тобі дарую всі тендітні кольори,
аби ти не помітив сліз на мо́їх віях.
полиш, благаю, любий, сумніви важкі
і гострий біль віддай до люблячого серця
я біль розріжу на тонесенькі смужки́
і коло замкнене нарешті розірве́ться.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=674021
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.06.2016
автор: Вулпекула