Розсипає роси ранок у покоси,
зайнялась заграва - вранішня зоря.
Жайворон злітає в небеса безкраї
Та хвилює вітер золоті моря.
Трусить літня злива ще нестиглі сливи
І гніздо лелека пригорта крильми.
Червоніють вишні, сльози їх невтішні
Позбирало сонце там, за ворітьми.
Озеро в долині мружить очі сині
І голублять небо крила журавля.
Літом і зимою дихає жагою
Кароока Terra, матінка-земля.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673542
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.06.2016
автор: Оля Андрієвська