Тільки папір на столі.
Беру фарби на шафі.
Тільки ще й досі малі
Душі на кріслі у Рафі.
Одна з них змужніла душа
За столом піде малювати.
Цей стіл, що не вартий гроша,
Щоб часто за нього сідати.
Одні лишилися предмети,
Що з всякої їм радий хати -
Це стіл, на ньому і портрети,
І пишу й буду малювати.
Зайві емоції - не треба,
Лиш тишина, під ліктем стіл,
Емоції з самого неба
Покотяться до власних тіл.
Чи у гуртожитку, чи вдома
Грає фарбами на чолі.
Мене не мучить більше втома,
Вся ціль не втома - на столі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673460
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.06.2016
автор: миттєвий