Пахучим медом пахне все узлісся.
То липи ранком літнім розцвіли.
Суцвіття мов бурштинові намиста
ще з вечора приміряли вони.
Стоять красуні липи.Позирають.
Що скаже сонце про намиста їх?
Бо вітер розчесав їм довгі коси.
І на гілках втомившись,спати ліг.
Туман ранковий від краси такої
аж онімів і завстидавшись втік.
В ярах сховавсь до вечора,щоб знову
під ранок обнімати все і всіх.
Мов молоком поїти квіти,трави.
Всю землю,щоб родила цю красу.
Щоб не засохли ріки і дерева.
Одягне липи в вранішню росу.
Духмяним медом пахне все узлісся.
В суцвіттях бджоли голосно гудуть.
В проміннях сонця сяють диво-квіти.
Нехай у снах зимових оживуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673284
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 19.06.2016
автор: кацмазонка