Сиділа в джунглях дика мавпа,
Турист проходив поруч там.
Полізла в сумку мавпи лапа
І видерла собі Айфон.
Турист поліз хутчіш за нею,
Але тварюку не зловив.
Поїхав звідти до Сіднею,
Без телефона свого, ех...
Тим часом наша героїня
Взяла Айфон у руки враз,
Ввімкнула камеру і вміння
Свої, і почала знімать.
Спочатку фоткала природу,
Маленьких диких мавпенят...
Тверду, болотисту породу,
А потім почала себе...
Отут "мартиху" і накрило,
Айфон реально не встигав
Так швидко клацать мавпі рило,
Не тільки рило, а й усе...
І спереду, і ззаду, збоку
І хвіст, і лапи, і живіт,
Айфончик вправно робить фокус,
А мавпа тішиться, як слон...
Якимось дивом ця приматка
Змогла залізти в Інстаграм,
Накидала світлин на згадку,
Щасливий видався деньок!
Мораль у басні незвичайна,
Як селфі робиш - то згадай
Цей вірш веселий і повчальний,
Ти як примат з Айфоном тим...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673143
Рубрика: Сатира
дата надходження 18.06.2016
автор: Інфант