Розбираючи мотлох старий
Я знайшла лист зі шрифтом друкарським
І раптом побачила погляд чийсь молодий
І дух до долі відчула бунтарський
Він писав, що кохає так ніжно, як вітер
Що обережно торкається березових віт
Через пітьму типових і закутих літер
Розкрився мені його замріяний світ
Він писав, що чекатиме на неї в альтанці
З букетом її улюблених багряних троянд
І що принесе гітару обов’язково у ранці
І буде героєм з сумних, романтичних балад
Він, мабуть, по життю був письменником
Бо слова його – це полум’я краси
І лист сторінкою болючою, щоденником
Недарма зберігся нащадкам на часи
© Леся Приліпко-Руснак,16.05.2016
http://lesyaprilipkorusnak.blogspot.com
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=673131
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.06.2016
автор: Леся Приліпко-Руснак