Я часто думала, що зло живе не тут,
А десь далеко, у казках, геть сивих,
В краю, де навіть квіти не цвітуть,
Де ані дій, ні почуттів красивих.
Та помилялась я – тепер це визнаю:
Воно є там, ізвідки не чекаєш;
І зло тоді так схоже на змію,
Під власними грудьми що зігріваєш.
І переконуюсь я в цьому знов і знов,
Ковтаючи і зраду, і зневагу.
Скільки життів заплачено за зло,
Бо ж у Росії зараз перевага!
Та переможцем зло не стане, ні!
В цім переконує багатий досвід людства,
Кінець настане і війні, й брехні,
Поки що ж лиш надією зцілюся.
28.11.2014.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672869
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 17.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)