Там землю трясуть бетеери,
І танки, й «Урали», і…
Солдати чужі й «денеерів»* –
Пропиті мужі і злі.
Там дике страшне «цунамі»,
Де падає все, двигтить,
І платить земля синами,
Де міг полягти і ти.
Там дихають смертю «Гради» –
Змітають все на шляху,
Там біль від гіркої зради,
Що стрілась в годину лиху.
Там сліз уже ціле море,
Солоних, людських, гірких,
Й велике Донбасу горе,
Що виросло за роки.
І падають там найкращі,
Які прийшли боронить,
В війни ненаситну пащу
Потрапили там вони.
Там Голод уже заглядає –
Він жертви свої шука,
Й від того земля страждає,
Що доля в людей тяжка.
Невже то страшна розплата
За бал на чужих кістках,
В голодні коли, тридцяті,
Селились в чужих хатках,
Господарів де звалила
Голодна тоді чума?
І дзвони по них не дзвонили,
Немов би й біди нема.
А небо все пам’ятає
Й назвало свою ціну…
Прости їх, Боже, благаю,
І голод спини, й війну…
19.11.2014.
* «Денеерів» – Донецька і Луганська так звані нар. республіки.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672865
Рубрика: Історична лірика
дата надходження 17.06.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)