Я назбираю зілля запашного
іще до сходу сонця золотого,
між травами шукатиму його,
цілюще чарівне це джерело.
Від запаху бентежно так мені,бо це є запах нашої Землі.
Як добре,що ще пахне споришем,
любистком, м'ятою і чебрецем,
калиною, вербою, звіробоєм
І чистотілом, й собачою кропивою,
шипшиною і хвощем польовим,
рум'янком, полином гірким.
Я все це зіллячко собі зберу
й до храму освятити принесу.
Воно ж бо має силу чарівну,
зате його я довго збережу.
Від всіх болячок буде ізціляти,
не тільки тіло- душу лікувати.
О зіллячко, цілюще джерело,
ти принеси нам у життя добро,
нечисту силу від нас прожени!
О, Боже, ти на це благослови!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672550
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 15.06.2016
автор: Haluna2