Я тримав її за руку,
Так боязко і відверто.
Був спокійний літній вечір,
Надвечірня спека.
Серце билось як ніколи,
Запевняв, що на погоду.
Зводило кінцівки,і судоми,
пройшли по тілу всьому.
Підійду до неї ближче,
Поцілую у скроні.
Від ключиць її божеволію,
І звичайно від неї самої.
Ми разом зустрічали ранок,
Аж не вірилось зовсім.
Але все закінчилось з літом,
І знову настала осінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672363
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.06.2016
автор: Васильева