Ти стояла так близько,
що чути було думки.
Ти звичайне дівчисько
хоч одягла каблуки.
Вчора розплела косу
і випрямила волосся.
Я ж тебе бачив босу,
як ти збирала колосся.
Очі твої зелено-ласкаві,
які ти підвела тушшю,
Врізалися, наче камені,
косметики сумішшю.
Поїла мене усмішкою,
поглядами сварилася,
Ти була сірою мишкою,
а потім перетворилася.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672289
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 14.06.2016
автор: Павло Пилипюк