Про чай…

А  чай  то  з  ким  попало  і  не  п'ють,
Це  надто  вже  спокійно  й  особисто,
П*ють  з  тими,що  у  душу  не  плюють,
А  дивляться  у  очі  щиро  й  чисто.

Він,як  обійми,теплі  і  міцні,
Немов  наркотик  -  в  чайник  лиш  налитий,
Який  породжує  діалоги  п'янкі,
В  такі  моменти  ти  простий,відкритий.

І  забуваєш  про  невпинний  час,
Весь  світ  в  такий  момент  хай  почекає,
Адже  ця  мить,вона  лише  для  вас,
Нехай  ніхто  її  не  забирає.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672284
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.06.2016
автор: Роксолана Бегар