Краплі рясно падають вниз,
Стугонять по тиші дробинами,
Найтриваліша з антреприз
Взяла паузу між хвилинами,
Краплі поту, крові чи сліз,
Чи й побачить це хто у темряві?
А солона вервиця – вниз.
Деренчить вологим по дереву.
Посмієшся з набору фраз,
Сипонеш феєричним дотепом –
Все пройде, все минеться враз,
Ці чужі та безглузді клопоти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672154
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.06.2016
автор: посполитий