Я маю встигнути тобі усе сказати
Й подякувати Бога – що ти є
А все тому, що ти є моя мати
І тільки ти підтримуєш мене
Вклоняючись тобі низенько в ноги,
Я дякую, рідненька, за життя!
Життя складне, й складні його дороги
Проте мене ти зберегла від небуття.
Пробач мене, матусю, за образи,
Що дуже часто я буваю не права
Пробач, що не дарую часто рози,
Й пробач мене, що часом дуже зла.
Я тим горджуся, що на тебе схожа!
Така ж тендітна й гарна, мов весна.
І це тому, що ти, моя хороша,
Для мене еталон є і краса!
Я вдячна за підтримку й допомогу!
І знаю – не покинеш в складний час!
І важко втримати тобі тривогу,
Коли ця відстань розлучає нас.
Моя матуся, ти найкраща в світі!
Тебе ціную дуже і кохаю я!
Завжди лишайся в молодому цвіті!
І не згасай, моя єдиная зоря!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672110
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.06.2016
автор: Anna_Zan-Zak