Каштани, каштани, каштани…
Свічки позмивало дощем.
Радіють каштанам лучани,
Що їх прикривають плащем.
«Відродження» в тіні каштанів,
Гудів, як сіяли свічки,
Лише біля парку, в тумані,
Звивається русло ріки.
А далі, де храм Миколая,
Дзвіниця стоїть золота.
Тут дзвони при святі співають,
Тут радість святе огорта.
Пройдіться «Відродженням» в Луцьку,
Вдихніте каштанів росу,
Відчуєте вдачу козацьку,
І паркову в росах красу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672063
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.06.2016
автор: Віталій Назарук