Навколо боги, титани,
А що я маю, ким стану?
Вони зводять слави кургани,
А я роздивляюся грані.
Заточений у цім стані.
Екзистенційні забави.
Для Бога шукати розправи.
І варто б його не згадати,
Допоки розчиняться грати
Моєї ранкової страти.
Натомість упевнено грати
Життям поміж стін каземату.
У правду, оману прокляту,
Не вірити, і не чекати
За всі добрі вчинки відплату.
Від вічності стислу цитату.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=672058
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.06.2016
автор: Night