[i]Я впаду в ніч золотою думок,
Бо день важкий, як світ такий невтішний.
По ньому розливаюся струмком,
А він сухий, черствий і грішний,
Потрісканий і зашкарублий,
Де треба ріки лити із трансбою...
Понуро плівся потічок приблудний
Між зорями та місяцем - гобоєм.
[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=671807
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 12.06.2016
автор: Мандрівник